☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Село Вікнине
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Село з поетичною гарною назвою Вікнине — то маленька часточка Черкащини, краю, який дав світові великого Пророка — Тараса Григоровича Шевченка. І річечка, що бере початок з джерела Вікно, несе кришталеві вікнинські краплі аж у широкий та дужий Дніпро.

Скільки поетичних легенд, пісень присвячено цій могутній річці слов’ян. І здається, що в пінистих гребенях Славути діамантовою блискіткою струмує через віки легенда про моє село.

То було в ті часи, коли половецькі коні топтали степи Гуляйполя. Люди, ховаючись від набігів чужинців, натрапили на місцевість з крутими горбами та глибокими ярами.

Змучені спрагою, вони шукали води. Густі золоті верби підказали, що вода близько. Як тільки втікачі підійшли близько до води, то побачили, що озерце, утворене великими та потужними чотирма джерелами — як вікно. Тут і оселились втікачі.

Джерело отримало назву Вікно, а місцевість — Вікнине. Це було в середині 50-х років 18 ст.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

82. Село Вікнине. Записано в Умані Уманського району від Тупчієнко Олени Іванівни (1930) 2007 року.