Синод
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Повз Кути несе свої води мальовнича річка Гірський Тікич. Обабіч неї росли великі лози.
От татарва як набігла, то весь люд, який жив у селі й сховався у тих лозах. Татари почали тим часом по хатах хазяйнувати, людське добро собі забирати. Один чоловік й каже до людей, які разом із ним сховались:
— Ви собі хоч схороніться, я один з ними управлюсь і добро наше обороню!
Як люди не затримували мужнього чоловіка, все ж він вийшов із схованки. Мав велику силу у руках, бо з дитинства був ковалем. Отож як вхопив він у руки дишло, то вража татарва аж посипалась, як горох у різні боки.
Три дні змагався відчайдух з ворогом, та все ж відстояв своє. Зло відступило. Як люд вийшов із хащів, то вже й хвалили коваля!
А так як його звали Синодом, то у селі на честь мужнього чоловіка так і називають частину села Синод.