Явдотівка
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Мені розповіла про це моя бабуся, а їй її бабуся. Давно це було, ще до революції. Тоді в кожному селі був пан, а недалеко від нас жив старий граф із сином. Так і зараз називається село — Графовське (Миколаївська область).

Задумав старий граф оженить сина і вирішив повезти його в Кривий Ріг на бал, щоб той обрав наречену собі. Зібралися, запрягли графську карету з четвіркою кращих коней і поїхали.

Ідуть селом, над ставом якого росли красиві верби. В ставку дівчата прали білизну. Зупинив пан карету, щоб трохи перепочити. Пройшлися попід вербами (село називалось Вербове), і тут молодий граф побачив дівчину. Одягнута бідно, але краса! Молодий граф і каже батькові:

— Тату, подивіться, яка краса!

Білява, статна, коса до пояса, а очі, неначе волошки, сині-сині. Брови чорні, наче намальовані.

— Як звуть тебе ? — запитав у дівчини хлопець.

— Явдоха, — відповіла дівчина, ховаючи очі.

Син сказав батькові, що закохався з першого погляду у цю просту дівчину, і не треба йому ніякої панянки з міста. Старий граф спочатку зажурився, а потім подумав і дав згоду.

А дівчина була панська, то граф купив Вербове разом з людьми і подарував його синові. Син одружився на простій дівчині Явдосі. Назвав село в честь своєї дружини Явдотівкою і побудував церкву. У цій церкві і тепер проводиться служба на храмове свято на Явдоху.