Великдень
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був теплий весняний недільний ранок. Але Матінка Божа ще і не лягала спати від Страсного четверга. Сиділа біля вікна і гірко плакала. Плакала за сином своїм єдинородним Ісусом. Гірко плакала і молилась.

Коли це раптом почувся ніжний дзвін і засяяло все в хаті. Біля вікна появилися янголи. Вони радісним голосом проспівали:

— Христос Воскрес!

Заридала Божа Мати. Коли знову спів:

— Христос воскрес!

Матінка Божа мовчки підійшла до столу, запалила свічечку і поглянула на тарілку, де лежала розпочата нею ще три дні тому рибка. І знову-сяйво, і янгольський глас:

— Христос воскрес!

Полилися річкою гіркі материнські сльози на тарілку. І сказала Мати Божа:

— Якщо з цієї тарілки зробиться озерце і затріпочеться рибка, то буде правда.

І заграло сонечко, і сколихнулась сльозяна вода в тарілці, і затріпалася рибка. Промовила Мати Божа:

— Воістину воскрес! Великий нині день!

Так неділю воскресіння Божого називають Великоднем і вітаються:

— Христос воскрес!

Відповідають:

— Воістину воскрес.

А ще рибалки почали виловлювати в морі плоску однооку рибу, яку назвали камбалою. Хочете — вірте, хочете — ні.