Добра вода
Народне оповідання Поділля

У часи застою партійними керівниками владними структурами спільно з

міліцією практикувались рейди-перевірки наявності в жителів сіл самогону.

Ходили від хати до хати, перевіряли, але занадто не нишпорили, все-таки

свої люди.

Прийшли в хату до старих людей. Обдивившись обійстя, нічого не знайшли. Коли пошукова група вийшла і пішла далі, секретар сільради раптом на хвилинку залишився і спитав, де у господарів можна напитись води.

— Онде, на тумбочці відро, там кружка. Бери пий, — вказав у куток старий господар.

Секретар сільської ради взяв кухоль, зачерпнув і почав пити. Раптом наче запнувся, крекнув і спинився.

— Пий, пий. Добра вода?

— Нічого, можна пити, — відповів той і вийшов з хати. А то було відро з горілкою. Так господарі заховали свій самогон від міліції, адже люди старі горілка, хоч на поминки буде.

Нічого не сказав секретар сільради оперативникам, бо в душі навіть радів з кмітливості й вигадливості діда і баби.