Дужий хлопець
Народне оповідання Полтавщини

Було це дуже давно, ще за часів цариці Єлизавети. Козацький осавул Семен Родзянко, який був родом з Миргорода, служив у царському війську. В той час кілька царських полків, в тому числі і козаків з України, брали участь у поході пруської армії проти голландської.

За бойові заслуги полковий осавул Родзянко одержав землі, які на той час називалися Диким Полем (зараз це Семенівський р-н Полтавської області). Наділ землі був досить великий і самотужки її обробити він не міг. Тому вирішив поділитися дарованим наділом із своїми братами. Частину землі, що на Касяновій горі, одержав його брат Василь Родзянко. Той набрав собі кріпаків і оселився на цій землі, заснувавши село Василівку.

Але службу у війську Семен Родзянко не залишив і багатенько землі відвів для військових навчань. Такі землі були і поблизу села Василівки. Тут щороку стояли на постої козаки. У вільний час проводили між собою змагання на силу. Запрошували до цих змагань і молодих хлопців із місцевих селян, але достойного супротивника не було.

І от, одного разу у цих змаганнях згодився взяти участь місцевий коваль Іван Шаповал. Цей молодий високий на зріст хлопець зміг не одного козака повалити на землю. За таку силу козаки стали називати коваля дужим хлопцем.

Серед селян його називали просто дужаком. З тих пір і до цього часу всіх хлопців з родини Івана Шаповала називають дужаками. Якщо ж народжується хлопець невисокий на зріст, то називають дужачком.