☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Народна дипломатія
Народне оповідання Поділля

Був колись у нас, кажуть, дуже вредний пан, такий, що ти його не перепреш. А село не все було панським, були і вольні.

Ото погнали пасти нашу хазяйську череду, а ланові й зайняли худобу в панський двір, мовляв, ваша худоба панські посіви потравила. Набили пастушків, пан аж запінився, так кричить, плати вимагає (це так його посіпаки проти нас настроїли)

— Що робити? — чухаються мужики.

Діти в один голос:

— Худоба в панському не була! Це його пастухи череди не догледіли!

Не хочеться платити даремнісінько і з паном сваритися теж не хочеться.

Пішли до попа на раду і вирішили: коли пан прийде на службу Божу, всі, кого несправедливо винує, поміняють свої фамілії на Дармобитий. Отак і з’явилися в нашому селі Дармобиті — не родичі, а однофамільці. Народна дипломатія.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

7. Народна дипломатія. Записано в с. Широка Гребля Хмільницького району від Дармобитого Михайла Никифоровича (1938) 2009 року.