Нечиста сила
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було це давно. На якийсь празник хлопці з дівчатами поспорили, хто піде на кладбище у 12 часов ночі і заб’є у хрест гвоздя тому дадуть 50 рублів. Ну і один каже:

— Я піду.

Ну і вирядили ж його, а самі стоять і ждуть його. То йде він по кладбищу невеликий вітер дує. Баче хрест і собирається забить гвоздя. А в той момент задув вітер і пальто притулилося до хреста. І він собі прибив пальто разом з хрестом і не замітив.

Став іти, а його щось дуже держе. Він злякався думав що то якась нечиста сила держе його, перелякався і помер.

Приходять же оці його друзі дивляться, а він мертвий лежить. І після того більше оце ніяких спорів не було.

Нечиста сила
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В селі жити, то не можна ні в що не вірити. То дурниці люди кажуть, що нічого немає. Є люди, які багато знають, то таких стерегтися слід.

Он, кажуть, Наталка позавидувала кумі, що у тої корова стільки молока дає, що і на базар стає, і дома хватає.

От рано женуть вони корови у череду, Наталка до куми придивляється. А та батіжком крутить і щось шепче собі під носа. Наталка і собі давай крутити. А шептати що не знає, то вона:

— Що кумі, те і мені, що кумі, те і мені.

Вигнали вони корови та й пішли в поле на роботу. Ще й до обіду сонце не підбилося, а до Наталки пастушок прибігає:

— Тітко Наталко, з вашою коровою щось робиться. Вона так жалібну мукає, наче стогне і з вим’я молоко біжить, не перестає.

Наталка побігла в череду до корови. А в тої вим’я розперло і молоко дзюрком біжить. Вона за корову та додому подоїти. Корова ні приступу, а молоко біжить. Побігла Наталка до дядини Ликери, та, кажуть, щось знає. А вона прийшла, подивилась та й каже:

— Що ж ти, молодице, наробила?

Наталка розказує, так і так. Ликера пішла в хлів, щось шептала, шептала, а тоді виходить і каже:

— Іди до куми. Вона повинна щось зробити, бо я нічого не можу.

Дождалася Наталка вечора, як кума вже додому прийшла, та й до неї. Просить, щоб помогла. А та питає:

— А що ж ви робили?

— А я дивилася, як ви батіжком крутите, то й собі так крутила. Тільки казала: «Що кумі, те й мені».

Кума тільки головою покрутила і пішла в хлів. Наталка за нею. А та не пустила. Що вона там робила, ніхто не знає. А тільки вийшла, то сказала:

— Ідіть, дійте. Тільки ніколи не робіть того, що не знаєте.

Після цього Наталці вже молока багато не хотілося. І за кумою зареклася не дивитися.