Опришки
Народне оповідання Гуцульщини
На присілку Котівка сиділи діти в зимівці. А моя мама була серед них найстарша. Вона сиділа і пряла куделю. Нараз до хати ввійшли три здоровенних чоловіки. Хто був у хаті, перестрашився. А вони сказали:
— Нас не треба боятися. Ми — опришки. За бідних людей ми заступаємося, а панів і багачів караємо.
І дали їм опришки пригорщу грошей. Та взяли від мами куделю, припалили в печі і сказали:
— Це вам буде на пам’ятку, що в вас були опришки.