Поблагословив брата
Народне оповідання Гуцульщини
Я приїхав з Коломиї, а один чоловік прийшов до мене та й каже:
— Михайле, твій брат Дем’ян умер. А тут прийшов до мене середущий брат п’яний. Прийшов він та й каже мені:
— Як ти йдеш до него, то й я піду.
— Та ходи, — кажу, — підем оба.
Увійшли ми до хати, а той ще живий. Та й каже:
— Юзю, чому Михайло до мене ніколи п’яний не приходить, а ти — завжди? Я би ще тиждень довше пожив, а ти мене рознервував, і я скорше помру. Іди геть з хати.
А він, цей мій п’яний брат, вийшов, сів на поріг і плаче. Вийшла жінка слабого та й питає:
— Чого ти, Юзю, так плачеш?
— Бо мене брат з хати вигнав. Піди його спитай, чи я би йшов д’нему до хати, а чи би не йшов?
Вона зайшла до хати і запитала свого слабого чоловіка: — То най іде Юзь до хати чи не йде?
— Іди йому скажи, най іде.
Він увійшов до хати, ми ще там посиділи, щось трохи поговорили. Та ідемо вже оба з хати. Він з братом роздзіньковується. І сказав братови:
— Ну, брате, дай тобі, Боже, здоров’я та най тобі стане земля пером.
А слабий заплакав та й сказав:
— Добре поблагословив мене брат.