Подарунок
Народне оповідання Поділля

Славиться наше село алеєю каштанів. Це місце відпочинку, краси і величі природи і людини. Каштан — це таємниче дерево з далеких країв, з Балкан. Та так успішно прижився на новому місці, що не можливо уявити наше село без 100 літніх каштанів.

Чарівна прохолода каштанової алеї завжди вабить відпочиваючих. Мабуть немає дерева кращого від каштана. А історія цієї каштанової алеї дуже давня і цікава.

Жив у селі пан Кумановський з дружиною і мали одну-єдину дочку Інгу, яку дуже любили. Коли дочка стала дорослою, пан захотів зробити їй гарний подарунок.

— Щоб ти хотіла у подарунок на свій день народження? — запитав батько у дочки.

Дочка задумалась, а потім відповіла:

— Щось таке, щоб залишилось на віки.

І вирішив пан посадити каштанову алею, яка милує наш зір до цього часу. Не раз збираються односельці на масові гуляння у цьому парку. Пан мав гарний смак і зумів вибрати місце для будівництва свого маєтку. Це місце в селі вважається найкращим. Донизу, від маєтку до ставка, який зветься Панським, висаджено ряд різнокольорового бузку. Весною, коли бузок зацвітає, запах розноситься по всьому селу.

Це місце дуже люблять діти. Йдуть зі школи, вони обов’язково завернуть до парку, щоб полюбуватись красою рідного краю.