Про голод
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У 1946-1947 роках була голодовка. Не вродило на землі. Від голоду люди пухли і вмирали. Отак, було, дивишся, іде людина, іде, іде помаленьку і впала. Мерло людей багато. Багато хто не здавався, старався спастись як хто міг. Багатьом життя піддержувала лобода, її гілки обшморгували і робили такі «лєпьошки», їли їх. А весною ранньою спасались тим, що їли сусликів (ховрашків). А були люди, що й крис їли.