☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Прірва над ставом
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було це в роки Великої Вітчизняної війни. Німецькі фашисти пригнали в Терлицю з Гайсинського району багато євреїв. Вони наказали терлицьким євреям взяти з собою всі найцінніші речі і приєднатися до колони. Фашисти обіцяли відвести всіх євреїв подалі від бойових дій, а насправді привели їх до глибокого рову над ставом краю села. Тут їх усіх перестріляли, попередньо наказавши роздягнутись до спідньої білизни і скласти свої речі перед собою на землю.

Нелюди не пожаліли ні жінок ні дітей. Люди змахували руками в білизні і були схожі на зранених птахів, падаючи в прірву. Страшний крик, стогін і плач було чути на все село. А на другий день земля ще ворушилась над закиданим ровом. Німці не дуже дивилися, хто був мертвим, а хто поранений. Всіх поховали разом.

З того часу прірва над ставом стала проклятим місцем. Тут ніхто не бере ні піску, ні глини. Урвище навіть не заростає травою. Але щороку на ставку збирається до сотні лебедів. Вони прилітають з півдня, можливо, аж із землі обітованої.

Люди кажуть, що це душі невинно убієнних. І ніхто ніколи не підніме руку на білого птаха. А що місце на ставом прокляте, підтвердив недавній трагічний випадок, коли загинув молодий тракторист. Тепер на тому місці його батьки поставили невеличкий пам’ятник. А от пам’ятника сотням жертв фашизму так і не поставили, хоч пройшло вже більше шістдесяти років. Сумно…

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

13. Прірва над ставом. Записано в Сатанівці Монастирищенського району від Гілійчук Любові Семенівни (1954) 2008 року.