☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Свячена криниця
Народне оповідання Поділля

Задумав пан побудувати дорогу собі на поле. І треба ж було, щоб дорога попала на джерело. Возять кіньми гній, глину, трамбують цілий день. До вечора вже вода не біжить. Приходить ранок — вода все прорвала і біжить річечка. Знов все роблять цілий день, щоб затримати воду, а на ранок знову біжить вода. І на третій день також так само все повторилось. І тоді пан сказав:

— Ну, добре, раз ми не змогли тебе побороти, перемогти, бути тобі Святою.

Зібрав батюшок і освятив те джерело. Так стало те джерело Свяченою криничкою. Чому ж пан не зміг перемогти те джерело? Бо вода в ньому йде з великої глибини, як говорили, з вулканічного отвору. Вода в криничці зимою не замерзає, хоча рівень води в ній вищий за рівень води в ставку. А влітку вода дуже холодна, чиста і прозора.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

9. Свячена криниця. Записано в с. Заливанщина Калинівського району від Галацюк Ніни Гаврилівни (1938) 2009 року.