Спритний собака Жук
Народне оповідання Поділля

Нещодавно дівчина Катерина вибралась в ліс по ожину .Пішла не одна, а з цілою компанією: мамою, сестрою Наташею і тіткою Валею. На світанку вдягнулися так, щоб у лісових хащах не стати поживою для комарів, узяли кошики і рушили. За ними біг вірний собака Жук. Жук — собака розумний. Він дівчинці Катерині підсобляв, коли її кошик дуже наповнювався.

Він брав його в зуби і відносив на галявину. Дуже швидко повертався з порожнім кошиком. Того дня всі зібрали чимало ягід. Дуже стомилися і зголодніли.

Вирішили перекусити. Постелили скатертину і всі повмощувалися навкруг неї. Коло дівчинки сидів Жук. Тітка витягнула їжу і поклала на скатертину. Всі узяли бутерброда, а для Катерини і Жука залишився тільки один, та чималий бутерброд. Жук, побачивши це, почав хвилюватись. Катерина взяла цей бутерброд, розломила на два шматки і сказала:

— Тут один більший, один менший.

Тітка Валя заховала обидва куски і сказала:

— Катеринко, вибирай, в якій руці ти береш бутерброд.

Але поки Катерина оглянулась, Жук вихопив із рук тітки більший шматок. Тітка сказала:

— Хто більше постарався, тому більший шматок дістався.

Усі засміялися і стали пригощати Жука ще й своїми шматками, а спритник не став відмовлятись.