Страшні часи
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Щоб ти, дитинко, зрозуміла, що таке голод, то розкажу тобі історію, яка вражає своєю начебто жорстокістю, а насправді то страшне лихо заставляє людей іти на такі вчинки.

Оце зразу після війни (і у війну люди страшно голодували) був неврожай і голод. В одної жінки було двоє дітей. Жінка вже ледве ходила, а діти плакали, їсти просили. Тоді жінка вимила дітей, одягла їх у чистий одяг, затопила піч, а задвижку засунула. Сама вийшла з хати, а коли зайшла, діти вже були мертві. Зате вже не мучитимуться від голоду.