У батюшки нема посту, то й у нас не буде
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Рід наш мав прізвисько Чабани, бо дід був не тільки хорошим пастухом, але й колієм.

Було це в дні Великого посту. Заколов дід порося, але ніхто не взяв до рота й рісочки, бо піст. Поскладали сало в бодню, м’ясо підсушили і винесли на горище. Хай стоїть до Великодня.

Коли це пізно ввечері хтось стукає у вікно. Глянули, батюшки наймит прийшов та й каже:

— Чув батюшка, що ви порося закололи, позичте чи продайте м’яса, гості у

батюшки.

Позичив дід, але, ввійшовши до хати, як крикне жінці:

— Смаж сало й м’ясо, Уляно, хай діти їдять! У батюшки нема посту, то й у нас не буде