☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Халимендичка
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Німці недалеко від нашого села біля хутора Воровського викопали яму, там же, коло неї розстріляли «плєнних» і скидали їх туди. Жила на краю хутора одна жінка, чоловік був на фронті. Халимендичка, так по вуличному її називали.

Вночі, коли варту німці познімали, вона пішла до тієї ями, бо почула звідти стогін. Ця жінка відкопала того, хто стогнав, його вона переховувала на горищі. Всі здогадувалися, що вона когось переховує, але німцям не сказали. Після війни цей чоловік приїздив до неї не раз, висилав їй багато посилок .У той час матерія була на вагу золота, так ось він привозив їй тюками сатін, байку, ситець.

А потім один рік, він не приїхав, з’ясувалося, що він помер від ран. А бабусю ту я знала, вона була вдова, померла лише декілька років тому.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

16. Халимендичка. Записала Мельникова О. Ф. від Беремеш Василини Іванівни (1908 р. н., нині покійної) в с. Рай поле Межівського району 2009 року