Чому село назвали Млинками
Народне оповідання Полтавщини

Моя Батьківщина — село Млинки. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній — неможливо! Мій край — це річка Ворскла, синьоокі озера, степи, луки. Розлогі дуби і берези зустрічають мене в Млинках. Швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди — це все моя Батьківщина. Але чому ж село назвали Млинки? Річ у тому, що давно-давно село процвітало, було хліборобським краєм. І мало багато млинів, від того і пішла назва — Млинки.

Справжньою гордістю Млинків є те, що у ньому живе відомий художник П.І. Волик, який декілька місяців тому подарував Котелевському музею портрет С.А. Ковпака.

Нині село квітує, розвивається, в ньому відкрито магазин. Літом село стає головною точкою туризму. За все це треба дякувати М.І. Сеню, який самотужки обладнав базу відпочинку, привчає людей культурно відпочивати, сам переправляє бажаючих поромом з берега на берег. Це паросток зеленого туризму в нашому районі. Тож квітує село, прадавнє й серцю миле.

Корінний житель М. І. Сень, виявивши ініціативу, заохотив односельчан, назбирали власними силами 10 тисяч гривень (перекази навіть з Києва приходили від земляків, у кого тут рідні поховані) і всім селом упорядкували кладовище, 200-метровим залізобетонним парканом огородили, альтанку зі столом та ворота на в’їзді зробили, а також упорядкували Братську могилу та посадили голубі ялинки.