Чудо-криниця
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У кожної людини є ангел-хранитель, який допомагає їй у найвирішальніші хвилини життя. Є сили природи, які здатні захистити людину від різних небезпек і хвороб.

Давно вже на спуску в селі Андріївка, під горою, в чагарниках причаїлась чудо-криниця. Це живе джерело здоров’я. Розповідають люди про цілющу її воду.

Зустріла я одного разу чоловіка. Ішов він швидко і бадьоро, і в його рухах відчувалась сила і здоров’я. Ось що він мені розповів.

Добирався він сюди здалеку. А заставила його мандрувати біда. Дуже тяжко хворів:лице і руки в нього були в кровоточачих виразках, сили покидали тіло, пересувався ледь-ледь. Почув він про джерело. Вода справді зробила диво.

Пройшов час, лікувався він з вірою в серці, що вода допоможе. І ось рани почали присихати, пропало безсилля, захотілося жити.

— Я приїхав сюди, — каже, — щоб вклонитися цьому місцю, а також хочу зробити красиву огорожу біля криниці, посадити берізку або дуба. Хай шелестять вони листом, а в спеку роблять затінок криниці. І нехай люди повертають собі здоров’я.

Посушливе було літо, таке посушливе, що не тільки в річках, ставках, а навіть у колодязях повисихала геть чисто вся вода, а криниця завжди сріблиться своєю водою, чистою і прохолодною. Живе джерело, б’є ключем.