Як Іван ворота закривав
Народне оповідання Полтавщини

1973 рік. Сільська восьмирічка. Урок німецької мови у випускному класі. Усі учні зосереджено працюють, тиша Іван дере вгору руку. Учителька жестом покликала його до себе і спитала, що він хоче.

— У туалет пустіть!

Побіг. Через кілька хвилин забігає у клас — сорочка навипуск, виглядає з-під светра, а з-під сорочки виглядає футболка, а з-під футболки — штани наопашки.

Дехто з учнів помітив цю картину і почали пересміхаться. Обвела учителька клас поглядом — запанувала тиша. Підкликала до себе Івана і тихо сказала:

— Ванько, вийди з класу, приведи себе до порядку, застебни ворота та й зайдеш у клас.

Іван сприйняв усе це на свій розум: вискочив надвір, побіг до шкільних воріт, закрив обидві половини, взяв зверху і знизу на крючки, а тоді побіг до купи металолому, знайшов там метрів три дроту і наглухо закрутив ним ворота. У клас забіг таким, як і вибігав. Став перед учителькою і відрапортував:

— Маріє Кирилівно! Я ворота на совість закрив ще й дротом закрутив!

У класі роздався голосний регіт.