☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Іван Всесильний та Олександра Прекрасна
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Це було дуже давно. Жили собі дід і баба. Не було у них дітей. Старі вони були, але мусили працювати по господарству. Баба коло хати, а дід ходив у ліс по дрова.

Одного разу пішов дід у ліс по дрова. Рубає він дрова і бачить, дитина лежить під деревом. Взяв він її і приніс додому. І назвали вони хлопчика Іваном. Він ріс не роками, а місяцями, не тижнями, а днями.

От через рік був уже здоровий і сильний хлопець. Він уже сам ходив у ліс по дрова і привозив величезний віз дров. Якось кажуть дід із бабою до сина:

— Івану, ти вже дорослий, навчили ми тебе усьому, чого знаємо. Ми вже старі, а хотілось би внуків побачити. Може, б ти одружився? А тоді і онуки не за горами... От Катря яка гарна і працьовита, і мовчазна. Ніколи зайвого слова не скаже, ніколи чоловікові не докорятиме та не перечитиме.

— Ні, мамо, я хочу собі таку жінку, щоб і працьовита була, і кохала мене, і, коли треба, поставила мене на місце.

Після розмови не пройшло і тижня, як пішов хлопець у ліс і заблукав. Там він побачив хату, зайшов туди. Посеред кімнати стояв стіл, на ньому дві тарілки, одна звичайна, а друга — величезного розміру.

Хлопець промовив:

— Чи є тут хто?

Вийшла до нього дівчина небаченої краси. Він у неї закохався з першого погляду.

— Іди звідси. Якщо тебе побачить мій володар, то і тобі, і мені буде непереливки. Він нас обох повбиває.

— А хто ж твій господар? Чим же він такий страшний?

— Він злий чаклун. Має величезну силу.

— То тікаймо! Я кохаю тебе і хочу, аби ми одружилися!

— Я теж про це мрію. Але якщо він нас спіймає, то кінець нашому коханню.

— Ні! Я вб’ю його! Але як?

— Я знаю! У нас у саду є старий дуб. Під ним скриня, а у тій скрині — смерть. Тільки будь обережним. Шлях туди дуже важкий. Потрібно пройти через диких тварин і подолати перешкоди.

— Ні, не хвилюйся, кохана, я вб’ю його, а потім ми одружимось.

І пішов він у сад. Там його чекали випробування пройти лабіринтом із дикими тваринами. А кохана дала йому торбинку з їжею. Він погодував тварин і вони стали його друзями. Тварини провели його до дуба. Там

допомогли викорчувати дерево і відкрити скриню. Було там серце чаклуна. Іван дістав його і розчавив.

Потім хлопець забрав свою кохану, сів на коня і поїхали до батьків. Вони зраділи і зіграли гучне весілля. Через рік у них народилось двоє дітей, хлопчик і дівчинка. Так сім’я жила-поживала і чесним трудом добра наживала.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

143 (5190). Іван Всесильний та Олександра Прекрасна. СУС (3021). Записано 2008 року. Луматіна Лариса Олексіївна (1947). Черкаська область, Маньківський район, Вікторівка