Буде не так, як хочеш, а як бог дасть
Українська народна казка Поділля

Жив собі бідний чоловік. Мав він багато дітей, та не було чим їх годувати. Найнявся він на роботу. Заробив аж 100 карбованців. Вирішив купити корову, щоб дітей прогодувати. Жінка спекла йому підпалок. Дала нову свитку і відправила на ярмарок.

Хотів чоловік покласти гроші у кишеню, але у свитці її не було, тому 100 карбованців і підпалок він кинув у пазуху. Йде дорогою, смакує шматками хліба. А підпалок був щойно спечений, тому гроші прилипли до нього. Чоловік, сам не усвідомлюючи, з’їв усі гроші.

Прийшов він на ярмарок, до грошей, а їх нема. Не знає, де й поділись вони.

Ходить по ярмарку і каже:

— Буде не так, як хочеш, а як бог дасть.

І так декілька разів. А якийсь заможний пан теж на ярмарок приїхав. Побачив чоловіка, почув його слова та й питає:

— Що трапилось?

Бідняк і поділився своїм горем. Пан вислухав його і пішов до цирульні.

А у багача була дуже гарна дружина, але інший пан на неї задивлявся. Багач наказав цирульнику зарізати суперника. Жид-цирульник нагострював бритву, щоб здійснити лихий задум.

А пан сидить у кріслі, згадує бідняка і промовляє:

— Буде не так, як хочеш, а як бог дасть.

Жид злякався і зрозумів, що пан усе знає, та й питає:

— Хто вам розповів? Як ви дізналися, що я хочу вас убити?

Пан не відповів нічого. Зліз із крісла і пішов до бідняка, все зрозумівши.

Розпитавши, де той живе, пан пішов додому, вигнав свою зрадливу жінку. Наказав слугам привести двох найкращих коней і запрягти їх, віз набити зерном, а до воза прив’язати корову. Пан відіслав свого найвірнішого слугу, щоб той віддав все добро біднякові прямо в руки.