☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Вовк і заєць
Українська народна казка Бойківщини

Пішли вовк із зайцем у заклад. Казав вовк зайцеви, що заєць його не годен з горбка збити, би він упав.

— Попробуєм, вовчику-братіку. Сідай, вовчику-братіку, на той беріжок.

Вовк сів на беріжок, а заєць пішов розганятися. Розігнався, як втіпенить вовка — вовк і покотився аж у потік.

— Скільки в тебе, зайчику, хитрості! Ти мене збив. А тепер сідай, зайчику, ти на беріжок. Чи я тебе зіб’ю.

І думає вовк: «Я його зіб’ю та й з’їм».

Вовк пішов розганятися, а зайчик зладив такий ковбан і під ніжки собі сховав. Як вовк розігнався, він підложив ковбан і відскочив, а вовк як втіпенить головою у того ковбана! І прибився, і покотився аж у потік. Відійшов у потоці, підліз і каже:

— Отакий заєць хитрун. А я великий, та дурний.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Крушельниця, Сколівського району, Львівської області 20 грудня 1990 року Процевич Гелька Павлівна (1920)

Вовк і заєць
Українська народна казка Полтавщини

Іде одного разу вовк лісом, голодний, холодний. Іде собі, раптом бачить, сидить заєць на пеньочку і їсть моркву. Вовк йому й каже:

— Іди, зайцю, сюди, щоб я тебе з’їв.

А заєць йому:

— Давай краще так. Ти відвернешся і порахуєш до сотні, а я тим часом приготуюсь і принесу себе на тарілочці. Добре?

— Ну давай! — відповів вовк.

Відвернувшись, вовк почав рахувати, а заєць тим часом як чкурнув, то й моркву загубив.

Отака історія трапилася з вовком та зайцем.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

183 (4852). Вовк та заєць. СУС —, новотвір. Записав Борис Олексій 2008 року. Стрілець Галина Миколаївна. Полтавська область, Оржицький район, Куйбишеве