☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Дві білки і лисиця
Українська народна казка про тварин

Дві білки нашли оріх і повадилися между собою. «Він мій, — сказала первая білка, — бо я його первий раз увиділа». — «Ні, він мій, — кричала другая. — Я його підняла».

Услухала сей спор лисиця. «Не вадьтеся, — сказала она, — я помирю вас!» Стала между білками, розкусила оріх і сказала: «Сія половина принадлежить тому, хто увидів оріх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мні: за то, що я вас помирила».

По сих словах передала білкам порожнії скорлупи, зерно ж положила собі в рот і утекла.

Дві білки і лисиця. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. на Закарпатті. Час запису не зазначений. Сорок сказок. (Поучительное чтение), Унгвар, 1904., стор. 29.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Дві білки і лисиця
Українська народна казка Поділля

Дві білки знайшли горіх та й засперечалися поміж собою.

— Він мій,— каже перша білка,— бо я його перша побачила.

— Ні, він мій! — казала друга. — Я його перша підняла.

Почула цю суперечку лисиця:

— Не сваріться,— сказала вона,— я помирю вас.

Стала поміж білками, розкусила горіх і сказала:

— Ця половинка належить тому, хто побачив горіх, а ця — тому, хто його підняв. А зерно — мені: за те, що я вас помирила.

По цих словах передала білкам порожні шкаралупи, зерно ж поклала собі в рот та й втекла.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

22 (6351). Дві білки і заєць. СУС -51В*. Записано 2009 року. Заєць Текля Афанасіївна (1927). Вінницька область, Вінниця