Молода жаба, побачивши на луках вола, забажала з ним зрівняться. Дулась, дулась, а далі пита: «Ану, гляньте, сестриці, чи здорово побільшала я?» Стара жаба глянула і каже: «Годі тобі дарма надиматься. Чого дурієш? Бо все равно тобі з ним не порівняться. Трудно мужичкові графом зробиться, а іще трудніш бідному з багатим судиться. Так само і тобі ніколи не буть такою завбільшки, як віл».
Молода жаба старої не послухалась, одно дулась, поки з натуги тріснула і ноги виправила. Стара жаба тоді й каже молодим: «Оце вам, дітки, наука, щоб не ходили до вітру без дрюка. Ніколи не силкуйтесь перемогти сильнішого себе або зробиться тим, чого нам досягнуть не можна».
Жаба і віл Українська народна казка про тварин
Жаба узріла на пасовиську вола і загадала сама з ним зрівнятися. Она була заздрісна; і давай надуватися! Дується, дує і каже до своєї сестри: «Подивись, сестрице, чи я вже така велика, як віл?» — «Але де там, — каже друга жаба, — ще тобі далеко до вола!» — «Ну, дивись, як я тепер надуюся!» І дується знов і питає: «А що? Правда, що я вже велика, як віл?» — «Куди там, — каже друга, — ще тобі такой далеко до вола!»
Зачала жаба знов дутися, дується, дує, наконец — трас! Пукла...
Жаба і віл Українська народна казка Поділля
Жаба уздріла на пасовиську вола і загадала сама з ним зрівнятися. Вона була заздрісна і давай надуватися! Дується, дується і каже до своєї сестри:
— Подивись, сестрице, чи я вже така велика, як віл?
Але де там, — каже друга жаба, — ще тобі далеко до вола.
— Ну дивись, як тепер надуюсь.
І дується знов і питає:
— А що? Правда, що я вже така велика, як віл?
— Куди там, — каже друга, — ще тобі такій далеко до вола!
Почала жаба знов дутися, дується, дується. Дується, а нарешті трісь! Луснула...