Зароблені гроші
Українська народна казка Гуцульщини

Був багач, мав одного сина. І так сина викутав, так його виростив, що син не знав ніякої біди. Каже чоловік:

— Жінко, треба посилати хлопця на роботу, бо він нічого не буде розуміти, як оженимо його. І післав його дєдя на роботу. А хлопець нікуди на роботу не пішов. Жінка крадьки годувала його тиждень, аби він не робив.

Приходить син у суботу «з роботи», а мама дає йому тихо червінець. Подав він того червінця татови, а тато йому каже:

— Клади ватру.

А він питається в тата:

— Нащо?

— Клади, бо мені треба.

Син наклав ватру, а тато каже:

— Мечи цей червінець у ватру.

І хлопець кинув той червінець у ватру.

— Не ти його, синку, заробив, бо якби ти заробив, ти би в ватру не кинув.

На другий тиждень посилає його тато знов на роботу. Поробив хлопець тиждень, приходить з роботи і приносить червінець, що заробив його. Тато каже:

— Клади ватру. А він проситься:

— Татку, я не кладу ватру, бо я його заробив. Подивіться на мої руки.

А тато таки примусив його накласти ватру. І каже:

— Мечи червінець у ватру.

Тоді він кинувся татови на шию і зачав проситися:

— Татку, най я не мечу його в ватру, я тяжко на него робив. І тато сказав:

— Я бачу, що ти його заробив.

І не кинув хлопець червінця у ватру.

Зароблені гроші
Українська народна казка Полтавщини

Були у батька три сини, два роботящі, а третій — ледар. Одного разу батько каже йому:

— Любиш погуляти, то йди гроші заробляти.

Пішов син на роботу. Тяжко було, та заробив кілька карбованців. Приніс батькові і хвалиться:

— Ось мої гроші!

А батько взяв їх та й кинув у вогонь.

— Це ж мій заробіток! — закричав син і поліз за грошима.

Тоді батько сказав:

— Тепер ти зрозумів, як тяжко заробляти гроші, тому й будеш їх цінувати.