Лев і заєць
Українська народна казка Буковини

Іде заєць лісом і здибає лева. Та й говорить до лева:

— Давай будемо дружити. Лев погодився та й каже:

— Вип’ємо за нашу дружбу.

Находять вони в лісі звіриний ресторан. Зайшли — а там повно звірів сидить. Лев питає:

— Хто блатний?

Усі звірі в ресторані мовчать.

— Як нема блатних, то кладіть усі на стіл по двадцять копійок. Всі поклали по двадцять копійок, лев і заєць випили за ті гроші і розійшлися.

На другий день знов ідуть вони в той ресторан, щоб поправитися. Лев знов питає:

— Хто блатний? Усі звірі мовчать.

— То кладіть на стіл по двадцять копійок. Всі поклали. Випили лев із зайцем і пішли.

А як прийшли вони в той ресторан третій раз, заєць зайшов перший, а лев остався за дверима. Заєць питає:

— Хто блатний?

Усі мовчать. А лисиця почала насміхатися над вовком:

— Ти такий здоровий і боїшся отакого зайця? Вовк встає і каже:

— Я блатний.

У цей момент лев відчинив двері, засміявся і каже:

— З усіх по двадцять копійок, а з блатного п’ять рублів.