Українські народні казки
А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Лисиця і журавель

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одного разу в лісі чи то на болоті зустрілися лисичка й журавель. Тоді вони вирішили подружитися. Лисичка як домогосподиня запросила журавля до себе в гості. Він подумав і сказав:

— Добре, лисичко, прийду завтра на обід.

Вони розійшлися по домівках. На другий день лисичка почала готуватися до приходу гостя. Вона наварила кашки. Перед приходом журавля лисичка розсипала їжу в мілкенькі мисочки. Зустрівши гостя, вона запросила його до столу. Лисичка-сестричка язиком вилизує кашку з миски, а журавель дзьобом дзьоб та дзьоб. Так нічого і не з’їв. А хитра лисичка до нього каже:

— Їж кашку, а то я сама всю з’їм.

Журавель був ввічливий. Він встав, подякував за обід і сказав:

— Приходь, лисичко, завтра до мене в гості.

Лисичка погодилася і вони розійшлися. Вставши рано, журавель почав готуватися до приходу лисички-сестрички. Він приготував м’ясо і різні трави. Журавель захотів, щоб лисичка в той день не пообідала. Подумавши, як це зробити, він напхав м’ясо в глечики з тонкою шийкою. Лисичка була голодна. Журавель запросив гостю до столу. Лисичка і так, і сяк до глечика, а м’яса дістати не може. А журавель тихенько дзьобом дістає м’ясо і їсть. Лисичка дуже розлютилася на журавля і пішла.

З того часу журавель не дружить з лисичкою.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
113 (5187). Лисиця і журавель. СУС 60. Записано 2008 року.
Оповідач: Винарчук Фросина Герасимівна (1929 року народження), село Конельська Попівка, Жашківський район, Черкаська область
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.