Майстер Маноля
Українська народна казка Буковини

Був чоловік на ім’я Маноля — найбільший майстер на всю державу. А цар сказав, щоб на полі збудували великий будинок. Викликає цар майстра Манолю і каже йому, де і який дім треба побудувати. Дав майстрови народу, скілко було треба, і роблять вони. Але що вдень змурують, то вночі валиться. Робили вони довгий час і нічого не могли зробити. Що вдень змурують — вночі розвалиться.

Сниться Манолі їдного разу сон. Якийсь чоловік у сні каже йому: «Нічого у вас не вийде, аж поки не замуруєте у мур живу людину. Хто перший прийде до вас рано на будову, того й замуровуйте». Встав рано Маноля та й розказує це всім робочим. І всі погодилися на це діло, бо не хотілося їм більше задурно робити. — Добре: хто перший прийде, того й замуруємо. Мурують вони і ждуть, хто перший прийде. Коли дивиться майстер Маноля — іде його жінка! Побачив він її здалеку, упав на коліна і зачав молитися, зачав просити в бога такого вітру, щоб вона впала і не могла туди прийти. Звіявся страшний вітер, і впала жінка, але не вертається додому, а повзе до них. Приповзла, схопили її майстри і замурували в мур. І три дні плакала вона в мурі та й просила: «Маноля, Маноля...» Але ніхто її не вирятував, і на четвертий день вона вмерла. Замурували вони її до кінця в мур, і більше вже мур не валився, і добудували вони той дім до кінця.