☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Марійка і ведмідь
Українська народна казка Полтавщини

Жили собі дід і баба, мали вони внучку Марійку. Одного разу зібралася дівчина в ліс про ягоди та гриби. Грибів було так багато, що вона, захопившись, відійшла далеко від дому і заблукала. Довго Марійка ходила лісом, поки не натрапила на невеличку хатинку. Вона зайшла і прилягла відпочити на широке ліжко.

Коли прокинулася, перед нею стояв ведмідь — господар хатини. Спочатку вона злякалася, але ведмідь її не чіпав і вони навіть заприятелювали. Ведмідь ходив у ліс про дрова, ягоди і гриби, а Марійка топила піч і готувала їсти.

Ведмідь був радий, а дівчина сумувала за старенькими і постійно просила ведмедя, щоб пустив її в гості. Але він не хотів пускати. Одного разу Марійка зрозуміла, як обдурити ведмедя. Вона попросила, щоб він відвідав її стареньких і віднести пиріжків. Але сказала йому, щоб по дорозі він не їв жодного пиріжка. Бо вона буде бачити все з високої сосни.

Ведмідь взяв корзину з пиріжками і вирушив у дорогу. А перед тим дівчина непомітно заскочила в корзину і вирушила разом з ним. Та шлях був далекий, ведмідь втомився і вирішив відпочити.

Сів на пеньок і захотів з’їсти пиріжок. Але раптом почув голос Марійки:

— Не сідай на пеньок, не їж пиріжок.

Пішов ведмідь далі. Відійшовши далеко від дому, він подумав, що Марійка не побачить, як він їстиме пиріжок. Але тільки хотів взяти, почув голос:

— Не сідай на пеньок, не їж пиріжок.

Так він дійшов до бабусі і дідуся, залишив корзину на порозі, а сам повернувся. А Марійка вилізла з корзини і побігла до своїх рідних. Вони дуже зраділи, коли її побачили.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

255 (5014). Марійка і ведмідь. СУС -179*. Записала Хафоєва Анастасія 2008 року. Кононенко Світлана Іванівна (1966). Полтавська область, Семенівський район, Степанівка