Насмішливе слово Українська народна казка про тварин
Давно се діялось, як побачив один чоловік в лісі огрядного оленя. І довго він любувався красою оленя. Аж той запримітив вкінці і чоловіка і зрадів, бо вже віддавна мав замір поспитати когось про свою красу.
Олень наблизився, проте, до чоловіка, станув перед ним в цілій своїй огрядності та й питає: «Чи гарний я?» — «Коби-сь не куций!» — сказав чоловік.
Олень задрожав з досади і каже: «Зроби мені сокирою рану межи рогами». Та й пригнув голову до чоловіка. Сей вагався, але вкінці цюкнув топором рогатого, а в тій же хвилі блюхнула кров косицею, аж до половини високих дерев. «Дякую тобі за прислугу, — каже зранений. — За рік прийди на те саме місце, щось тобі цікавого покажу і скажу». Та й за сим словом пігнав в гущаки, лишаючи широкий слід крові за собою.
В рік жде чоловік на оленя, але вже з кресом в руці, бо боявся пімсти оленя. Незабавом надбіг олень та й, поклонившися знакомому, каже: «Подивися, чи рана від твого топора загоїлась». І схилив голову перед очі чоловікові.
Трепечучи, оглянув чоловік зранене місце та й каже: «Загоїлась і лиш маленький шрамок по собі лишила». — «Видиш, — промовив, зітхаючи, олень, — рана від топора за рік заросла, але рана, що мені в серці зробило твоє насмішливе слово, не загоїться ніколи».
Насмішливе слово Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Давно се діялось. Побачив один чоловік в лісі огрядного оленя, довго любувався його красою. Аж той в кінці запримітив чоловіка і зрадів, бо вже здавна мріяв розпитати у когось про свою красу. Олень підійшов до чоловіка, став перед ним і питає:
— Чи гарний я?
— Якби не куций! — сказав чоловік.
Олень затремтів з досади і каже:
— Зроби мені рану поміж рогами.
І пригнув голову до чоловіка. Сей вагався, та врешті вдарив сокирою рогатого. Одразу бризнула кров.
— Дякую тобі за послугу, — сказав поранений, — за рік прийди на те саме місце, я щось тобі скажу.
Сказав і погнався в гущаки. Через рік чекає чоловік на оленя, але з рушницею в руці, бо боявся помсти. Прибіг олень поклонився чоловіку і каже:
— Подивись, чи рана від сокири загоїлася.
Сказав і нахилив голову перед ним. Тремтячи, оглянув чоловік поранене місце і каже:
— Загоїлась і лиш маленький шрам після себе залишила.
— Бачиш, — промовив, зітхаючи, олень — рана від сокири загоїлась, але рана, що мені на серці зробило твоє насмішливе слово, ніколи не загоїться.