Неслухняні три дочки
Українська народна казка Бойківщини
Неслухняні дочки були в батька-жида. Ті три дочки дуже лінувались робити. Мав батько корову, а вони сказали: — Тату, продайте корову, а купіть козу. Він не хотів того робити, але вони все йому то повторювали, і він послухав. Заняв корову на базар і продав, а купив дві кози. Пригнав їх додому. Каже старша дочка:
— Я піду кози пасти. А та собі:
— Я піду кози пасти. А третя:
— Я піду кози пасти.
І погнала козу пасти старша.
— Я, — каже, — буду там вишивати, гафтувати.
Пасе вона, а кози йдуть та йдуть. Не може вона ні вишивати, ні гафтувати. Приганяє вона кози додому і нічого не каже.
Іде друга дочка пасти кози. Вона хоче вишивати, не може й сісти, бо кози йдуть та йдуть. Приганяє вона кози додому. І нічого не каже.
Іде третя дочка пасти. Пасе третя — кози йдуть далі й далі. Вже дороги знали. Нема коли ні вишивати, ні гафтувати. Приганяє вона кози додому і каже:
— Я не піду більше пасти. Друга каже:
— Я не піду пасти. Третя каже:
— Я теж не піду пасти. А батько що? Батько їм:
— Той піде кози пасти, котрий найраніше встане і слово скаже. Прийшлось рано вставати — ніхто не встає. Лежать усі три дочки, лежить батько. Дивляться одно на другого, ніхто не встає, ніхто не говорить.
А до одної дочки ходив хлопець. Приходить до хати, кланяється.
— Добрий день!
А вони всі мовчать, ніхто нічого не каже. Усі мовчки дивляться. Хлопець підходить до батька й каже:
— Подайте мені горівки.
А той нич не каже. Тоді він іде до шафи, бере фляшку горівки, кладе на стіл, бере булку, бере масло. П’є горівку, їсть булку з маслом. Та й питає корчмаря:
— Що заплатити?
А жид нічого не каже. Він тоді що робить? Бере ту дочку, до якої він ходив, веде в другу кімнату й лягає з нею спати. І ніхто нич не каже. Його тото збундючило. Узяв він господареву маймурку, поставив серед хати і в ню, вибачте,...
І тоді господар сказав, тато:
— Не можу терпіти. Серце пукає. Ти випило горівки, виспалося... А дочки в долоні плещуть:
— Тато підуть кози пасти! Тато підуть кози пасти! Жид пішов кози пасти і пасе їх по нешній день.