Примхлива дівчина
Українська народна казка Полтавщини

Була у батька лише одна донька, і жили вони вдвох. А були вони багатими і знаними, у селі їх поважали, і ніхто про них поганого слова не міг сказати. Ось прийшов час віддавати доньку заміж. І хто б з парубків її не побачив — відразу закохувався. Приходили вони до неї свататися, але дівчині жоден з них не сподобався. Говорила вона, що один куций, інший червоний, як буряк, а третій — високий і худий. Батько розгнівався і сказав:

— Я віддам тебе за першого жебрака, що зайде у наш дім!

Але з юнаків ніхто не здогадався перевдягтися в жебрака. Минав час, а примхливу дівчину ніхто не хотів брати в жінки. І ось згодом прийшов один юнак, перевдягнений на жебрака, просити милостині у батька. Батько, не довго думаючи, дав милостиню і віддав дочку заміж.

Забрав молодий чоловік свою наречену і повів до себе додому. Дівчина, коли побачила, що він живе у глиняній хатинці, відмовилась туди навіть заходити. Сказала, що їй там страшно, що вона там боїться навіть залишатися, не те, щоб жити. Юнак поміркував і сказав:

— Я подарую тобі замок.

Дівчина погодилась, але довго не чекала і знову повторила своє запитання:

— І де ж мій замок?!

А чоловік їй і відповідає:

— Зачекай, зараз буде.

І через кілька хвилин повертається зі звичайним старим заіржавілим замком і дає їй в руки. Дівчина спочатку сердилась, а потім змирилась, і жили вони довго і щасливо.