☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про розбійників
Українська народна казка Полтавщини

Жили собі чоловік та жінка і була в них дочка. От якось збираються на базар на ніч їхати. А дочці кажуть, щоб вона не лякалась, хай погукає подружку ночувати.

Полягали дівчата спати. Чують, вночі хтось стукає в двері, а потім у вікно лізе. А в хаті була сокира. То дівчина схопила сокиру і вдарила бандита по руці. От решта злякалася та й утекли. Дівчата боялися, до ранку не спали. А вдень приїхали батьки. Дівчата розказали, що з ними було.

Пройшло багато років. Виросла та дівчина, дівкою стала. От якось приїхали її сватати здалеку. Зразу й не хотіли її батьки оддавать, ну а потім погодилися. Відгуляли весілля. Молодий гарний був, тільки ніколи рукавичок не знімав.

От забрали вони ту дівчину та й повезли до нього додому. Їдуть та й їдуть, та все лісом. І завезли її в таку глушину, що ні села, ні хатки ніде. А серед лісу їх розбійницький табір. Огні горять, котли киплять, самі бандити кругом. А між ними була якась жінка з малою дитиною.

От та дитина підійшла до цієї дівчини та й каже:

— Тьотю, а ви знаєте, що ваш молодий, це той розбійник, якому ви пальці одрубали. Він вас сюди привіз, щоб убити.

Злякалась дівчина та й думає, як би це втекти. Взяла вона відра та й пішла по воду. А колодязь далеченько був. Зняла вона свої квітки, почепила на колодязь, а сама втікати кинулась. А розбійники дивляться, що квітки висять, ждали-ждали, а тоді підійшли, глянули, а її нема.

Кинулись вони її доганяти кіньми. А дівчина бігла, бігла, вже й сили нема. Коли тут їхав дядько підводою на базар, горшки віз. От дівчина й плаче, проситься, щоб її додому довіз. Пожалів дядько дівчину, поклав на воза, притрусив соломою а зверху горшки порозставляв. Так і їде собі потихеньку. Коли це доганяють його розбійники й питають, чи не бачив він дівчини. Дядько каже:

— Ні, не бачив.

То вони й поїхали в другий бік, а дядько той довіз дівчину додому. Батьки так зраділи, що не знали, як тому дядькові й оддячить.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

44 (4651). Про розбійників. СУС 955. Записала Боровик Лілія (6 клас) 2008 року. Запорожець Мотрона Остапівна (1933). Полтавська область, Лохвицький район, Гамаліївка