Сонце, Вітер і Мороз Українська народна казка Поділля
Ішли Сонце, Мороз і Вітер битим шляхом усі три і зустрічають чоловіка.
— Здрастуй!
— Здрастуйте!
Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі. Пройшли вони кілька гін і роздумались тоді: кому той чоловік сказав «здрастуйте»? Вернулись, нагонять того чоловіка:
— Стривай, чогось тебе спитаємо.
Той став, жде. Підходять вони:
— Кому, чоловіче, ти казав «здрастуйте» чи одному, чи до всіх?
— Ні,— каже,— одному я казав.
— Котрому ж ти казав?
— Оцьому,— каже,— губатому я казав «здрастуйте».— Та й показав на вітра.
Обернулись тоді вони та й пішли собі назад. Сонце й каже:
— Я його попечу!
А Мороз каже:
— Я його зморожу!
А Вітер каже:
— Ти не спечеш, а ти не зморозиш. Бо як ти будеш пекти, а я буду холодний віять, то він і не спечеться. А як ти, Морозе, будеш морозить, то я притихну і він не замерзне.
Сонце, Вітер і Мороз Українська народна казка Поділля
Ішли сонце, мороз і вітер битим шляхом усі три і зустрічають чоловіка. Глянув він на них і каже:
— Доброго здоров’я!
Та й пішов собі. Стали вони між собою сперечатись: кому з них він сказав: «Доброго здоров’я!».
— Якщо не мені, то я його в жнива спалю, — каже сонце.
— Якщо не мені, то я його заморожу, — каже мороз.
Доганяють його й питаються:
— Кому з нас, чоловіче, ти доброго здоров’я побажав?
А він каже:
— А ви хто такі будете?
Один каже:
— Я — сонце.
Другий:
— Я — мороз.
А третій:
— А я, — каже, — вітер.
— Ну то я вам всім сказав.
Сонце, вітер і мороз Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Ішли сонце, мороз, вітер битим шляхом і зустрічаються чоловіка.
— Добрий день!
— Добрий день!
Привіталися і пішли, ті собі, а той собі. Пройшли вони три гони і роздумалися тоді, кому той чоловік сказав «добрий день». Вернулися, догнали того чоловіка:
— Постривай, ще щось тебе спитаємо.
Той став, жде. Підходять вони до нього:
— Кому, чоловіче, ти казав «добрий день» — чи одному, чи до всіх?
— Ні, — каже, — одному я казав.
— Котрому ти ж казав?
— Оцьому, — каже, — губатому я казав «добрий день».
Та й показав на вітер. Обернулись вони тоді та й пішли собі назад.
Сонце й каже:
— Я його обпечу!
А мороз каже:
Я його заморожу!
А вітер каже:
— Ти не спечеш, а ти не заморозиш. Бо як ти будеш пекти, а я буду холодним віять, то він не спечеться. А як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не замерзне.
Сонце, вітер і мороз Українська народна казка Полтавщини
Ішли якось сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.
— Здраствуйте!
— Здраствуйте!
Поздоровались і пішли ті собі, а той собі. Пройшли вони з гони місця і роздумались тоді: на кого той чоловік казав «здраствуйте», чи на всіх, чи, може, одному? Вернулися, нагонять того чоловіка:
— Обожди, чогось спросимось.
Той обождав. Підходять вони до нього:
— Кому, чоловіче, ти казав «здраствуйте», чи одному, чи на усіх?
— Ні, — каже, — одному я казав.
— Котрому ж ти казав?
— Оцьому, — каже, — губатому я казав здраствуйте.
Та й показує на вітер.
Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже:
— Я його попечу!
А мороз каже:
— Я його зморожу!
А вітер каже:
— Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, то я буду холодний вітер віяти. А як ти будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.