☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Спільник
Українська народна казка Поділля

Раз Іван побачив таке: лисиця тягнула рака в кущі, а рак лисицю — в ставок.

Хлопець недовго думав, зловив їх і в мішок кинув. Несе до пана і прикидає, що пан дасть. Назустріч ішов багач. Побачив, що мішок ворушиться, гарчить, і спитав:

— Що в тебе там?

— Такого дива й діди твої не бачили, й діти не побачать,— похвалився Іван і показав свою здобич.

— А куди йдеш? — допитувався багач.

— Ніби й не знаєш, що за таке диво пан найліпше заплатить.

Багач давно хотів заслужити панової ласки.

— Іванку, відпродай мені половину чуда. Підемо разом до пана. Ти будеш торгуватися, а платню поділимо наполовину. Я буду твоїм спільником.

Купив багач в Івана за десять золотих половину чуда, і обидва до пана йдуть. В дорозі багач почав виривати мішок від Івана.

— Дай, бо я собі купив! — кричав він.

— Цить, я дарую тобі й свою половину,— втішав Іван багача.

Прийшли до пана. Багач нараз почав кланятися:

— Я приніс до вас, пане, велике диво. Тут воно, в Івана.

— Не бреши, бо приніс я, — каже Іван, — ти лише мій спільник.

— То що б ви хотіли за таке диво? — питає пан.

— Нам не випадає просити, — каже багач і штовхає ліктем Івана.

— Ти мовчи, — каже Іван, — я маю торгуватися. Ми не хочемо грошей, нехай нам дасть пан по двадцять п’ять палиць.

Мусив багач лягати на стілець. Панським слугам не треба було два рази казати. Багач ледве встав, як вирахували йому двадцять п’ять палиць.

— А тепер ти, Іване, лягай, — наказує пан.

— Я б ліг, — відповідає Іван, — та склав я із своїм спільником угоду, що й мою половину платні він дістане.

Мусив багач ще раз на стілець лягати. А Іван пішов радий, що провчив багача.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

68 (6388). Спільник. СУС 1610. Записано 2009 року. Їжак Микола Васильович (1956). Вінницька область, Погребищенський район, Левківка