Тонке діло
Українська народна казка Буковини

Був чоловік і робив мишоловку, щоби била щури та миші. Кінчає він її, аж приходи до него корчмар.

— Що робите, Іване?

— Я роблю, — каже, — таку машинку, щоб робити гроші.

— Іване, якщо зробите хорошу машинку, то, може б, і я у вас купив?

— Чого, — каже, — купите. Прийдете, побачите, як я роблю гроші, та й купите. А я собі другу зроблю.

— А коли ж прийти до вас? — питає корчмар.

— Можете пізненько ввечері прийти. Бо вдень не будеш робити гроші.

Корчмар пішов додому радитися з жінкою, а Іван покликав сусідського хлопця. Прийшов той, а Іван каже:

— Станеш у мене під хату. Я відкрию вікно. А ти будеш мати в руках гроші: рубля, три, п’ять, десять, двадцять п’ять, п’ятдесят і сто. Дам тобі ці гроші і будеш держати напоготові в руці.

І все розказав хлопцеві, як він має робити. Прийшов корчмар.

— Ну, — каже, — Іване, будете робити гроші?

— Буду, — каже.

Бере він свою мишоловку, поклав у неї рубля, виставив мишоловку у вікно і крикнув:

— Руб на руб!

А той хлопець відти кидає на того рубля ще їдного. Іван витягнув машинку — є два рублі! А Іван стави в машинку три.

— Три на три! — крикнув і виставив до того хлопця.

А хлопець кидає три рублі. Іван притиснув їх долонею і потягнув до себе. Та й показує корчмареви, що машинка зробила й три. Далі стави п’ять.

— Машинко, п’ять на п’ять!

Виставив він у вікно мишоловку, і хлопець кинув п’ять. Іван закрив рукою, потягнув до себе і показує п’ять. І так само аж до сотні.

— Машинко, сто на сто!

І з одної сотні зробилося дві, а за вікном у хлопця не зосталося нічого. Питає корчмар:

— Що ж ти за цю машинку хочеш?

— Дві тисячі рублів, — каже той.

Корчмар платить гроші і бере машинку. Приноси машинку додому, буди свою жінку.

— Вставай, будем робити гроші. Будем робити рубля, потому три. І так усе більше, і, нарешті, зробим сотню.

А Іван підійшов під корчмареву хату, тримає в руці підібрані гроші і стоїть коло вікна. Корчмар поставив у мишоловку рубля і каже:

— Машинко, руб на руб!

І виставив машинку в вікно. Іван кинув рубля. Корчмар так само накрив рукою, як Іван накривав. Подивився — є два рублі! Кладе жид троячку.

— Машинко, три на три!

Іван поклав троячку. Потяг корчмар машинку до себе — е два рази по три! І так вони «пробили» гроші аж до сотні. А єврейка каже:

— Гай, даймо на всі.

Витягає з сумки велику пачку грошей, поставила їх на «машинку», і корчмар крикнув:

— Всі на всі!

А Іван забрав усі ті гроші і втік. Корчмар витяг «машинку»- нема грошей. Виходи він вночі надвір, але боявся йти права глядіти. А рано приходи він до Івана та й каже:

— Іване, що робити? Я робив машинкою гроші. Так добре викидало рубля, троячку і далі. Усе виходило добре, аж до сотки. А жінка поклала разом більше тисячі і хотіла всі на всі вдарити. І нічого не осталося, машинка вернулася порожня.

А Іван каже:

— То ти перегрузив машинку. Ти ж видів, які вона гроші випускає. А ти хтів зразу багато мати. Ти січкарню перегрузи. То збавиш. А тут тонке діло.

Перегрузив — пропало. Та й розійшлися вони.