Хитрий лис
Українська народна казка Поділля

Ходить лис по берегу понад водою, і як побачить якусь маленьку рибку, мерщій хапав і з’їдав. Побачили це більші риби. Й стало їм ніяково, що до їхнього господарства втручається якась патлата хмара.

Попливли вони до свого короля і питають:

— Що маємо робити?

Король вислухав їх і каже:

— Приведіть його сюди на само глибину Дністра. Тут ми затягнемо його у воду, розпоремо, виймемо серце і з’їмо. Будемо такі ж мудрі як лис.

Пішли риби сповняти наказ короля. Підпливли дві риби до берега, зупинились біля лиса й кажуть:

— Чи не попливли б ви з нами? Чогось потребують Вас наш король.

— Чому б ні? Як треба, то й треба.

Сів лис на риб та й питає:

— А ви знаєте, чого вашому королю треба від мене?

— А чому б ні, знаємо. Він казав, що треба ваше серце вийняти та з’їсти, то будемо такі мудрі, як ви.

— Е, коли так, то звертайте назад, бо я зоставив серце вдома. Але я прибіжу і за хвилинку принесу сюди.

Завернули риби назад, плигнув лис на берег та й каже:

— Які ж бо ви дурні! Та хіба ж є хто такий, що ходив би без серця?

Риби зрозуміли, що лис їх обдурив. А ситий лис спокійно собі пішов додому у свою нірку.