☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Хоробрий малюк
Українська народна казка Полтавщини

Жила собі жінка і мала сина. Та такого маленького, що всі називали його Павлусь-крихітка. Хоч був невеликий на зріст, але в усьому батькам допомагав.

От побачив він, що сусідські діти збираються до лісу по хмиз. Прийшов до матері і каже:

— Я з дітьми по хмиз піду.

— Та куди тобі? Ти й однієї гіллячки не донесеш.

— Важко буде — діти поможуть.

Гукнула жінка сусідських дітей, дала кожному по шматочку пирога і наказала:

— Глядіть за моїм сином.

Прийшли вони в ліс. Павлик збирає гілля, тільки нелегко йому те робити.

— Треба допомогти Павликові, — кажуть діти.

Зв’язали вони в’язочку і дали йому. А він іде та й плаче, бо нести не може. Взяли діти у нього хмиз та й несуть. Ось уже й вечір. Заблукали вони в лісі. Стали, прислухаються. З одного боку чути, як собаки гавкають, а з іншого — вогник блимає. Питають діти у Павлика:

— Скажи, в який бік нам іти?

Подумав хлопчик і каже:

— Як підемо на гавкіт, то собаки роздеруть нас. Краще ідімо на вогонь.

Так і зробили діти. Старший хлопчина взяв на плечі Павлуся і пішли. Дійшли вони до якоїсь хатини. Просяться:

— Пустіть переночувати!

А в тій хатині жив старий людожер-велетень. Побачив він таку поживу, прикинувся добрим і впустив дітей. Дав їм їсти, повкладав спати і чекає, поки всі поснуть. Сидить та й питає:

— Хто спить, а хто не спить?

— Я не сплю, — каже Павлик.

— Чого ти не спиш?

— Бо мати мене щовечора яєчнею годувала, а ти не нагодував.

Приніс велетень яєць, насмажив яєчні та й нагодував хлопця. А тоді сів та й питає:

— Хто спить, а хто не спить?

— Я не сплю, — озвався Павлусь.

— А чого ти знову не спиш?

— Бо мати мені щоночі воду в решеті з річки приносила, а ти не приніс.

Пішов велетень до річки, а Павлусь розбудив хлопчиків та й каже:

— Цей велетень хоче нас з’їсти. Вставайте та тікаймо.

Вибралися діти з хати і нишком пішли. А велетень сидів біля річки, та ніяк не міг води набрати. Хотів він повернутися, та бачить — по ту сторону річки діти йдуть. Став він і кричить:

— Як ви туди перебралися?

— Почепи собі жорна на шию і теж переберешся! — гукнув Павлик.

Зробив так велетень і втопився у річці. А діти живі і здорові дісталися додому.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

137 (7132а). Хоробрий малюк. СУС —. Записала Пурик Оксана 2009 року. Китиця Галина Миколаївна. Полтавська область, Кобеляцький район, Світлогірськ