Чи бабина примівка панови помогла
Українська народна казка Буковини

Служила баба в пана. Посивіла й постаріла на тій роботі панській. Вже робити не годна, і пан відправляє її. А вона каже:

— Добре, панику! Як була молода та робила на вас, то якось жила, а тепер як буду жити? А пан їй:

— Учися примовляти.

— Та що я, панику, буду примовляти? Що я буду казати, як я нічого не знаю?

А пан каже:

— Бери якогось зілля. А як приведуть слабого, дай йому той бур’ян, припади до него та й тихо кажи: «Боже помагай. Миску муки дай. Голову не морочи, добре натолочи».

Як він сказав, так вона й примовляла. І їй то дуже помагало. І все вона мала.

А той пан удавився кісткою. Де ходив по лікарях, нічого не помагало. А різати пан не давав, бо боявся, що заріжуть його. Та й пішов він по тих бабах, що примовляють. Ходив, ходив і попадає до тої баби, що в него служила і що він її навчив примовляти. А баба так йому примовляє, як він казав:

— Боже помагай. Миску муки дай. Голову не морочи, добре натолочи.

А пан як учув, що вона нічого не знає, тілко то, що він її навчив, то стало йому смішно. А як засміявся, то кістка йому й вилетіла. І панови від тої примівки помогло.