Чоловік і чорт
Українська народна казка Бойківщини

Іден бідний чоловік занимався такою роботою: ходив до лісу, дер з липи кору і робив личаки. Хто його запросив, тому робив. Приходить до нього чорт. — Що ти обдер мою липу?

— Як ти не знаєш, що з нею робити, — каже чоловік, — то сиди тихо.

— А нащо тобі тої липи? — питає чорт.

— Я маю десятеро дітей. Маю для них взуття зробити.

А чорт каже:

— Не треба тобі липу дерти, я тобі дам мішок грошей. Але будемо оба пробувати бігати. Як ти будеш скорше бічи, то я даю тобі мішок грошей. А як я буду скорше бічи, то ти мені мішок грошей.

Чоловік подумав, що треба їмити зайця. Взяв зайця під паху і йде до чорта на границю, під ту липу.

— Слухай, чорте, ти зо мною не годен бічи, — каже хлоп. — Я маю наймолодшого сина. Як ти з моїм сином потрафиш бічи, то мішок грошей твій, а як не годен-єс, то програєш мішок грошей. А я сам не хочу з тобою ганьбитися, чорте.

Випускає він свого «сина», зайця, і заєць побіг. А той крикнув:

— Давай, Яцю!

Чорт за зайцем. Та де ти доженеш! Програв чорт і дає мішок грошей ґазді. Дав йому чорт мішок грошей і каже:

— За рік маєш під цю липу прийти.

А чорт за рік наносив грошей. Вже має другий мішок.

За рік приходить той господар під ту липу. Чорт каже до него:

— Хто буде довше сміятися, той дістане мішок грошей. І зробили оба заклад. Каже хлоп до чорта:

— Ти зо мною не годен ся сміяти. Я тебе переможу. В мене є стара бабка. Вона вийде і буде ся з тобою сміяти.

Чорт каже:

— Давай свою бабку сюди, під липу.

І чоловік пішов додому. А в сусіди здохла кобила. Бере господар здохлу кобилу на фіру і везе під липу. Під липою скинув її з воза, підлупив їй губу, запхав у рот патичок, і здохла кобила «сміється».

А там — таки була прірва, під тою липою. Нагнувся господар над тою прірвою і покликав два рази:

— Матію! Матію!

Чорт Матій виходить, сідає коло кобили і сміється. А господар собі збоку дивиться. А чорт шкіриться та й шкіриться коло кобили. Та й сміється, та й сміється. Вже полуднє, а кобила далі зашкірена. А чорт хоче її перемочи.

Але вже вечоріє. Чорт і каже:

— Йди ти з своєю бабкою. Я не годен її перемочи. На тобі мішок грошей, забирай свою бабку і йди геть. А за рік маєш прийти сюди, під тоту липу.

Чоловік розтратив тоти гроші. А за рік приходить під ту липу і кличе Матія. Підійшов чорт і каже до него:

— Хто голосніше свисне, той буде мати мішок грошей. Каже господар:

— Я мушу йти додому, аби напився соку і міг свистати. Прийшов хлоп додому, взяв собі залізну паличку та й іде під ту липу. А чорт уже чекає. І каже до господаря:

— Ти свищи.

А чоловік йому:

— Нє, ти перший свищи.

Як засвистав чорт, аж листя з дерев обсипалося. І каже чорт до господаря:

— Свищи ти.

А господар йому:

— Як я свисну, то тобі й очі вилізуть.

— То возьми та завий мені очі, би не вискочили.

Той узяв якийсь там лах та й завив ’му голову. Та й питає чорта:

— Ти видиш?

— Нє, не виджу.

Та як узяв хлоп той дрючок залізний, та ’му як свиснув по голові. І розкололася голова надвоє. І чорт загинув.