Як Іван пана вчив
Українська народна казка Буковини

В одного пана був наймит Іван. Як пан посилав його куди в дорогу, то не давав ніяких харчів. А Іван і каже собі: «Почекай, пане, я тобі підроблю». Пішов Іван у лавку, купив ковбаси і хліба білого, заховав собі і чекає, коли пан пішле його де їхати. От пан і каже:

— Запрягай, Іване, коні, ми десь поїдем.

Іван виїхав з паном на поле і давай блудити. Блудив він, блудив, заки не стемніло. Тоді під’їхав до якихось копиць сіна та й каже панови:

— Як собі хочете, пане, а я далі не маю куди їхати. Я вже геть збився з дороги.

Розпряг Іван коні, взяв тихенько з воза свій хліб і ковбасу, пішов під копицю, сів і їсть. А пан питає:

— Що ти там, Іване, жнякаєш?

— Зголоднів, то беру та й сіно їм.

— Ану-ко, Іване, вибери й мені, котре м’якеньке.

А Іван не м’якеньке вибрав, а котре май тверде, і пан почав його їсти.

— Ну як, пане, добре сіно?

— Добре. А що робити, як хочеться їсти? Розвиднилося.

— Шукаймо, пане, дорогу додому.

— Так, так, Іване, їдьмо додому, бо хочеться їсти.

З того часу пан змінився. Як відправляв Івана в дорогу, то все питав: «Іване, а хліб на дорогу маєш? Візьми хліба, щоб не був голоден, бо не знаєш, кілко забавишся в дорозі».