Як Шеверюк у царстві побував
Українська народна казка Буковини
Був у селі коваль Юфтим Шеверюк. Був такий добрий коваль, що над него луччого не було. Але його було важко захватити тверезим. Треба було застати його рано в лужку. Золоті руки мав, а п’яну морду. Одного разу заробив він на синжапку, бо дід Матей захопив його у лужку і дав йому коні кувати. Отож підкував він коні, заробив на синжапку і пішов у корчму. Випив ту синжапку і зразу уп’янів. Ішов з корчми та коло Хаймідли впав у калабатину. І там заснув. А дорогою їде пан. Побачив чоловіка в калабатині і каже до кучера:
— Стань. Ану подивися, хто то.
— Пане, то Шеверюк п’яний спить.
— Давай його сюди на фаетон.
Взяв його пан і привіз до свого двора. І сказав наймичкам:
— Зараз його розберіть, умийте і вберіть у все нове. Та занесіть його в мою світлицю. Покладіть на лужко, а на стіл їсти й пити, що душа бажає.
І сказав пан, щоб наймички наглядали за ним, дивилися, що він буде робити. А він пробудився та й каже:
— О! Де це я? В царстві. Казали, що гірка п’яниця царства не наслєдує. А я в царстві! Є що їсти, є що пити, що душа бажає!
Сідає він до стола та й каже:
— Як їсти, то треба перший раз випити.
Та й наливає собі того ітійору. Випив, закусив, уп’янів і знов заснув. А пан питає наймичок:
— Що він там роби?
— Випив і знов спить.
— Озміть його розберіть, вберіть назад у його шмаття і відвезіть назад у ту калабатину.
Розібрали його, вбрали назад у його шмаття, повезли і кинули в ту калабатину. Поспав він там трохи, пробудився в калабатині і кричить:
— Люди добрі! Кажуть, що гірка п’яниця царства небесного не наслєдує. А я був у царстві.
Люди дуже сміялися, бо бачили, як його віз до себе пан.