☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як Шеверюк у царстві побував
Українська народна казка Буковини

Був у селі коваль Юфтим Шеверюк. Був такий добрий коваль, що над него луччого не було. Але його було важко захватити тверезим. Треба було застати його рано в лужку. Золоті руки мав, а п’яну морду. Одного разу заробив він на синжапку, бо дід Матей захопив його у лужку і дав йому коні кувати. Отож підкував він коні, заробив на синжапку і пішов у корчму. Випив ту синжапку і зразу уп’янів. Ішов з корчми та коло Хаймідли впав у калабатину. І там заснув. А дорогою їде пан. Побачив чоловіка в калабатині і каже до кучера:

— Стань. Ану подивися, хто то.

— Пане, то Шеверюк п’яний спить.

— Давай його сюди на фаетон.

Взяв його пан і привіз до свого двора. І сказав наймичкам:

— Зараз його розберіть, умийте і вберіть у все нове. Та занесіть його в мою світлицю. Покладіть на лужко, а на стіл їсти й пити, що душа бажає.

І сказав пан, щоб наймички наглядали за ним, дивилися, що він буде робити. А він пробудився та й каже:

— О! Де це я? В царстві. Казали, що гірка п’яниця царства не наслєдує. А я в царстві! Є що їсти, є що пити, що душа бажає!

Сідає він до стола та й каже:

— Як їсти, то треба перший раз випити.

Та й наливає собі того ітійору. Випив, закусив, уп’янів і знов заснув. А пан питає наймичок:

— Що він там роби?

— Випив і знов спить.

— Озміть його розберіть, вберіть назад у його шмаття і відвезіть назад у ту калабатину.

Розібрали його, вбрали назад у його шмаття, повезли і кинули в ту калабатину. Поспав він там трохи, пробудився в калабатині і кричить:

— Люди добрі! Кажуть, що гірка п’яниця царства небесного не наслєдує. А я був у царстві.

Люди дуже сміялися, бо бачили, як його віз до себе пан.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Василівці, Сокирянського району, Чернівецької області 31 грудня 1985 року Мельник Єлена Матвіївна (1904 року народження)