☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як баба чорта обдурила
Українська народна казка Буковини

Був бідний чоловік. А колись було так: іде бідний чоловік до чорта і каже: «На десять років дай мені багатство, а через десять років я дам тобі душу». Отак той бідний і зробив, і дав йому чорт велике багатство: мав він, що хотів, рахунку в грошах не знав.

Так пройшло дев’ять років. А на десятий рік почав чоловік думати: «Мені ж треба буде дати чортови душу». Іде він дорогою і такий смутний. Іде й нікого не бачи. Здибається з бабою. Баба питає:

— Іване, чого ти такий смутний? Таке багатство маєш і такий смутний?

А він бере та й каже бабі:

— Я уклав з чортом договір на десять літ, і вже підходи строк дати чортови душу.

Баба йому:

— Іване, що ти дасиш мені, як я тебе викуплю від чорта?

— Бабусю, дам вам, що хочете, — каже Іван. Баба захтіла корову та й каже:

— Дасиш мені корову і грошей, скілко зможу в дві руці взяти. Погодився він:

— Дам, бабусю. А баба йому:

— Бери мішок пір’я, простели його на землі і фарбуй, щоб були різні кольори: чорні, червоні, зелені, жовті — різні щоб були. А я прийду до тебе і скажу, що робити з тим пір’ям.

Він так і зробив: нафарбував пір’я і жде бабу. Приходи баба, скидає з себе сорочки, і вже вона зовсім гола.

— Бери масти мене медом, — каже. Помастив її медом.

— Бери ліпи на мене пір’я.

Наліпив він на бабу пір’я, всю обліпив, а баба й каже:

— Веди мене на то місце, де маєш віддати чортови душу. Привів її чоловік, а вона вилізла на деревину і каже:

— Як чорт угадає, що я за птаха, то возьме твою душу, а як не вгадає, — не має права взяти. Отак йому й скажи.

Прийшов чорт, дивиться-дивиться і не може вгадати, що то за птаха така. Та бере лізе на дерево до баби. Оглядає її кругом, і не може найти, де голова в тої птахи, де крила, бо вона вся в пір’ї і вся кругла. Аж раптом баба струсилася, чорт злякався і скочив на землю. Та й каже чоловікови:

— Маєш щастя. Відколи я — не бачив такої птахи. Бери свою птаху, йди додому і жий до смерти.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області 16 лютого 1980 року Скаженюк Дьордій Степанович (1907)

Як баба чорта обдурила
Українська народна казка Буковини

Був бідний чоловік. Пішов він до чорта та й каже:

— На десять літ дай мені багатство, а я через десять літ дам тобі свою душу.

І дав чорт тому бідному велике багатство. Мав він, що хотів, і рахунку в грошах не знав.

Минуло дев’ять років. На десятий рік почав той чоловік думати: «Треба ж дати чортові душу». І не хочеться дати. Іде він одного разу дорогою. І такий смутний. Та й здибається із бабою. Баба питає:

— Іване, чого ти смутний? Таке багатство маєш і смутний?

— Я уклав із чортом договір на десять літ, уже підходить строк віддати чортові душу.

— Іване, — каже баба, — що даси, як я викуплю тебе від чорта?

— Бабусю, дам, що схочете, — каже Іван. А баба йому:

— Даси корову і грошей, скільки зможу взяти в дві руки?

— Дам, бабусю. Баба й каже:

— Бери мішок пір’я, розстели по землі і фарбуй, щоб різні кольори були: чорний, зелений, червоний, синій, жовтий. А я прийду до тебе і скажу, що робити з тим пір’ям.

Так він і зробив. Пофарбував пір’я і жде бабу. А баба приходить до нього, скидає з себе сорочки та й каже:

— Масти мене медом.

Він помастив її медом.

— Тепер ліпи на мене, — каже, — пір’я. І він обліпив бабу пір’ям. А вона каже:

— Веди мене на те місце, де маєш віддати чортові душу.

Привів її туди чоловік, а баба вилізла на деревину.

— Кажи чортові, най угадає, що я за птаха. Як угадає, то візьме душу, а як не вгадає, то не має права взяти.

Прийшов чорт. Дивиться, дивиться і не може сказати, що то за птаха на дереві сидить. Та бере лізе до баби. Обдивляється її кругом і не може розібрати, де голова в тої птахи, де крила, а де хвіст, бо вона вся в пір’ї і вся кругла. Баба як струснулася, чорт налякався і скочив на землю. Каже чоловікові:

— Маєш щастя. Відколи живу, не бачив такої птахи. Бери свою птаху, іди додому і жий до смерті.

Взяв чоловік бабу додому, обчистив її від пір’я, помив і дав корову й грошей, скільки в дві руки взяти могла. І жив той чоловік у добрі до самої смерті.

Як баба чорта обдурила. Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка. Составитель Л. Бараг, И. Березовский, К. Кабашников, Н. Новиков. — Л.: Наука, 1979 810 + 1092. Записано 16 лютого 1980 року у селі Вашківцях Сокирянського району Чернівецької області від Дьордія Степановича Скаженюка (1907 року народження, молдаванин, родом із села Колінківців Хотинського р-ну. У Вашківцях проживає 30 року Удівець, колгоспний пенсіонер).

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра. Запис, упорядкування, примітки та словник М. А. Зінчука; Художники: Н. В. Кирилова і П. А. Гулін. — Ужгород: Карпати, 1986. — 301 с: іл.