☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як дід з бабою посварилися
Українська народна казка Буковини

Дід з бабою жили п’ятдесят років і ні разу не посварилися. А старий чорт каже своєму синові:

— Даю тобі десять років строку. Зроби так, щоб за цей час вони посварилися.

Пішов молодий чорт до тої хати, просидів десять років на комині і нічого не зробив. Та йде дорогою й плаче. І здибає бабу. Питає баба:

— Чого ти плачеш?

— Та як же мені, — каже, — не плакати, як я за десять років не зміг зробити, щоб дід з бабою посварилися.

А вона каже:

— Я це зроблю тобі за один день. За один день вони посваряться і навіть поб’ються, лиш дай мені торбину золота.

— Дам. Але роби скоро, бо я не маю як до батька йти. Іде баба до тої хати, вітається та й питає хазяйку:

— Як ви живете?

— Та, — каже, — добре.

— Ану, дайте я вам поворожу.

Починає баба ворожити, кидає картами та й каже бабі-хазяйці:

— Якби ви зрізали ту бородавку, що на шиї у вашого діда, то ще краще з ним жили б.

Та дізналася, де дід, і пішла до нього на поле. Підійшла вона до діда та й каже:

— Що ви так робите, так стараєтеся? Ваша баба хоче вас зарізати.

— Цього не може бути, — каже дід.

— Це правда, — каже баба. Та й пішла.

Дід не вірить, але це йому з думки вже не сходить. Іде він додому, а жінка вийшла назустріч і ворота відчинила. Досі ніколи такого не було. Дід думає: «Чого вона сьогодні до мене така добра?» Баба допомогла йому випрягти воли, заходять до хати. Ставить баба перед дідом вареники й пляшечку горілки. «Ну, — думає дід, — це точно має бути сьогодні. Вона хоче напоїти мене й зарізати».

Повечеряв дід. Баба сидить на ліжку. Дід почухав голову та й каже:

— Бабо, поськай мені в голові.

Баба починає ськати, а дід прикинувся, ніби спить, захропів. Баба витягає з-під себе бритву. А дід одним оком дивиться. Як побачив бритву в руках у баби, як схопився, як почав її бити! А чорт на комині заходиться-сміється.

Дає чорт тій бабі золото. Та не підходить до неї, а на вилах подає. А вона питає:

— Що подаєш мені, як чортові? Що, боїшся підійти?

— Боюся. Я, — каже, — чорт, та за десять років нічого не міг зробити, а ти за один день зробила. Ти гірша за чорта.

Як дід з бабою посварилися. Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка. Составитель Л. Бараг, И. Березовский, К. Кабашников, Н. Новиков. — Л.: Наука, 1979 1353. Записано 11 березня 1980 року в селі Вашківцях Сокирянського району Чернівецької області від Василя Івановича Попельського (1939 року народження, освіта — 5 класи, тракторист).

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра. Запис, упорядкування, примітки та словник М. А. Зінчука; Художники: Н. В. Кирилова і П. А. Гулін. — Ужгород: Карпати, 1986. — 301 с: іл.