☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як мужик цареви скаргу подавав
Українська народна казка Буковини

Оден мужик жив на краю села коло панського поля. Його свиня пішла на панський лан, а пан вийшов з рушницею і ту свиню вбив. Пішов мужик шукати грамотних, щоб написали скаргу цареви. Каже одному, каже другому — ніхто йому не хоче написати, бо всі грамотні за паном руку тягнуть. «Буду сам писати», — подумав мужик. Пішов до міста, купив чорнильної краски й бумаги, розвів ту краску і зачав писати. Але писати не вмів, то взяв та обвів на бумазі чорнилом панський лан, а коло него — свій город. Провів патиком по бумазі, щоб показати, куди його свиня пішла і де її пан стрілив.

Та й подався мужик з тою бумагою до царя. Не знати, кілко днів він ішов, але дійшов до столиці. Іде вулицею, а назустріч їде цар.

— Куди, мужиче? — питає цар.

— До царя.

— А чого?

— Я маю прошеніє до него, зараз вам покажу.

— Ану покажи.

Вийняв мужик з-за пазухи той лист бумаги, розгорнув перед царем та й каже:

— Оце панський лан. А оце — мій город. Відци вийшла моя свиня, а ось відци вийшов пан з рушницею і вбив мені свиню. То най мені заплатить. З цим я й прийшов до царя. А цар йому каже:

— Що ж тут цар розбере? То ж треба було написати.

— А цар не такий дурний, як ви, він усе розбере. Послухав ту балачку цар та й каже кучерови:

— Гони скоріше коні, а то цей мужик ще облає мене серед людей. Приїхав цар у палац і каже своїй варті:

— Як прийде сюди мужик, пропустіть його.

Перебрався в друге вбрання, сів і жде. Приходить мужик до палацу, його пропустили, а цар питає:

— Що скажеш?

— Я маю скаргу до вас.

Розкладає перед царем свій план і розказує:

— Оце панський лан, а оце — мій город. Відци вирвалася моя свиня та пішла до пана, а пан вийшов з рушницею і вбив мені свиню.

А цар питає:

— Це панський лан?

— Так-так.

— А це твій город?

— Так-так.

— А відци вийшов пан і вбив її?

— Так!

— Все ясно, — сказав цар. А мужик йому:

— От ви розумієте. А на дорозі стрітився мені якийсь та й казав, що цар тут нічого не розбере. Я так і сказав йому: «Цар не такий дурний, як ти».

А цар узяв та й написав мужикови документ, щоб пан віддав йому землю аж до того місця, до якого дійшла мужицька свиня і де пан її застрілив. І пан мусив той кавалок віддати, а мужик забагатів.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Круглик, Хотинського району, Чернівецької області 22 грудня 1976 року Луков Дьордій Іванович (1912)