☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як наймит попа провчив
Українська народна казка Поділля

В одного попа служив у наймах молодий хлопець, звали його Петром. До чого ж розумним та кмітливим був хлопець. Ось послухайте, як він одного разу провчив свого хазяїна.

Був у попа великий шмат землі. От їдуть піп і Петро у поле орати. А попадя збирає кожному торбу з їжею в поле. Попові торба білесенька. У торбі — біла паляниця, курка печена, редьочка червоненька, яблучка квашені.

А для Петра — торба темна, як свята земля. А в торбі кожний день — чорний сухар та солоний оселедець.

От приїдуть у поле та й круть до обіду. А підходить обідня пора, випрягає Петро воли, щоб паслися. А батюшка іде до кринички, водички поп’є, на природу полюбується.

Сідають вони обідати — кожен до своєї торби. Пообідали. Піп лежить собі під вербою спочиває. А Петро, як з’їсть оселедця із сухарем, то від кринички відійти не може. Сонечко пригріває, а Петро кожний раз до кринички поспішає. А піп, знай собі, тільки пузо погладжує. І так щодня.

От і вирішив Петро батюшку провчити. На другий день, як завжди, виїхали в поле орати. Не забула попадя їм торби з обідом дати. Попові — біла паляниця та курка печена, а Петрові — чорний сухар та солоний оселедець.

От настала обідня пора. Став Петро воли випрягати, а піп, як завжди, пішов до кринички прогулятись. Петро швидко випряг воли, взяв попову білесеньку торбину та й почав їсти. Поки піп прийшов, то Петро уже закінчив трапезу, ліг в холодочку спочивати.

Прийшов батюшка, побачив, що Петро з’їв його торбу, але нічого не сказав. Розв’язав Петрову торбу, з’їв.

До вечора орали.

— Постій, Петре, піду води нап’юся, — кожний раз просив піп.

А Петро тільки посміхається. На другий день їхали піп з Петром у поле орати і була у них одна торба.

З тих пір піп і наймит завжди обідали разом.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

75 (7044). Як наймит попа провчив. СУС —. Записано 2009 року. Харків Віра Левківна (1927). Вінницька область, Погребищенський район, Чапаївка