Як покривдив брат брата
Українська народна казка Буковини

Було два брати — їден багач, а другий бідний. У бідного було багато дітей, і він не мав чим їх годувати. Пішов до багатого брата і каже йому: — Позич мені пуд пшениці, бо нема чим годувати діти.

А багач каже:

— Дай вийму тобі око, то дам пуд муки.

Не було що бідному робити. Виймив багач йому око і дав пуд муки. Нагодував бідний дітей, а як кінчилась мука, подумав: «Піду я ще раз до брата. Може, він подобріє і дасть мені ще муки». Прийшов до багача та й каже:

— Брате, дай мені ще муки. Хоч пуд.

— Нє, не дам. Я б тобі позичив, але чим ти віддасиш? Давай вийму тобі ще й друге око, то дам пуд муки.

Не мав що робити бідняк, дав і друге око. Взяв пуд муки, та й повів його багатий брат додому. І став бідний брат темний. Але скоро й та мука кінчилася. Каже темний:

— Ведіть мене в город і кладіть на мості. Я буду просити, а люди будуть іти на базар і давати мені.

Жінка так і зробила — посадила його на мості. Розказує він про свою біду, про те, як рідний брат йому очі виймив, і дають йому люди. Назбирав трохи копійок, купила жінка для дітей їсти і пішла додому. А ввечері хтіла йти за чоловіком. Але такий дощ пішов, що жінка не мала як іти. Сидить він на мості до вечора. І чує: хтось іде. То був якийсь чужий чоловік.

— Заведи мене десь у закрите місце, щоб мене дощ не мочив, — попросив темний.

Завів той чоловік його в старий млин. Завів і лишив там. На ніч сліпий забрався у кіш, де зерно сиплеться. Ляг там і лежить. А о дванадцятій годині ночі збираються в той млин чорти. Старший чорт питає всіх, що хто бачив і що хто чув. Їден чорт каже:

— Я таке зробив: підтроюдив брата-багача, щоб виймив бідному братови очі.

А старший чорт каже:

— Це пусте. В такому-то лісі є керниця. Як сліпий умиється три рази в тій керници, то буде знов бачити.

А сліпий чує це. Другий чорт каже:

— А я в їдному селі заткав ізвор, де вода витікала. Керниця висохла, і люди страждають без води.

— Добре зробив, — каже старший чорт. — Але як хто вийме ту вовну, що ти запхав, то знов буде вода.

А сліпий усе чує. Третій чорт каже:

— Є багач, який не знає, що робити з золотом. Він закопав його, а я взяв то золото і закопав у другім місці. Той багач скоро помре, бо не зможе пережити, що золото пропало.

І розказав чорт, де він заховав золото. А. сліпий усе чує. Чорти щезли. Сліпий почув, що настав ранок і ходять люди, вийшов з млина і кричить:

— Ведіть мене на міст.

Найшовся чоловік, завів його на той міст, і сидить він далі. А жінка прийшла і найшла його там. Сліпий каже:

— Бери мене додому.

Жінка взяла його додому, а він їй:

— Іди в ліс до скали. Під скалою є ізвор. Набери мені тої води і принеси додому.

Вона пішла і принесла води з того ізвору. Чоловік умився тою водою три рази і став бачити. Як побачив на очі, тоді й каже жінці:

— Чорти говорили, що у нас був великий багач. Сховав він своє золото під горіхом, а чорти переховали в друге місце. Чоловік той помер, а золото осталося. Я піду і викопаю його.

Пішов він туди, викопав то золото, і так того золота було багато, що він не годен був усе забрати. Прийшов додому і каже жінці:

— Давай візьмемо два мішки, бо сам я то золото не заберу. Пішли вони туди і насилу то золото принесли. Заховали його, і каже чоловік жінці:

— Нікому не кажи про це. Пішов у село та й каже людям:

— Я пустю вам воду.

Поліз він туди, витягнув вовну, і потекла вода. Люди почали йому все давати: хто теля, хто порося, хто вівцю, бо всі знали, що він бідний. Їден багач навіть подарував йому корову.

Збудував він собі помаленьку двоповерховий дім, купив коні, бричку. І почав лучче жити, ніж його брат-багач. Приходи брат до него і питає:

— Як це зробилося, що ти знов став бачити і такий багатий став? А він бере та й каже, як було. Як жінка повела його на міст і як він просив. Розказав, що з ним було у млині, як він підслухав розмову чортів. Послухав багач та й каже:

— Знаєш що? Вийми мені очі та й веди мене на той міст. А на вечір приходи до мосту і заведи мене в той млин.

Брат так і зробив: виймив йому очі, завів на міст, а ввечері завів у млин і сказав, щоб сліпий сховався у кіш. -...То почуєш, що будуть казати чорти. Зібралися чорти і говорять:

— Хто тоді був у млині? Хтось почув нашу розмову, бо керницю відоткали, сліпий став бачити, а багачеве золото хтось викопав і забрав. Треба глядіти в млині. Може, й тепер нас хтось підслухує.

Пошукали чорти і найшли багача в коші. Витягли його та й убили. Розіклали вогонь і спалили його. Так багач пропав, а бідний брат жив собі в добрі до самої смерти.