Як посварилися лісові жителі
Українська народна казка Полтавщини

Було це дуже давно. Тоді лісові мешканці іще не вміли розмовляти одне з одним. Одного разу лісові дерева, квіти і трави почали дорікати грибам:

— Бач як розрослися! Світу білого через вас не видно. Дармоїди ви. їжу добувати собі не хочете, а всі соки тягнете з нас: дерев, квітів, трав. Ідіть геть від нас!

Образились гриби за образу і пішли з лісу. Відразу ж після цього казна-що почалося в лісі. Якщо раніше опале листя, сухі гілки перегнивали і змішувались із землею, від чого вона ставала пухкою і масною, то тепер ліс увесь сміття заполонило: опале листя з дерев, сухі гілки, трава. Якщо раніше деревам було добре, квітів було багато і трави весело зеленіли, то тепер ліс захворів: корінню було важко дихати без повітря і сонця, квітам стало погано і вони почали пропадати, трава перестала рости.

Тоді дерева, квіти і трава зрозуміли, що даремно вони дорікали грибам, бо немає без них життя. Зібрались на свою лісову раду і вирішили просити грибів, щоб вони повернулись до лісу.

— Вибачте нас і поверніться, — говорили вони, — без вас і вашої допомоги ми загинемо!

І гриби повернулись, адже і їм без дерев неможливо жити. Відразу усе сміття під деревами обплели своїми тоненькими ниточками, перемололи, змішали із землею. І знову земля стала пухкою і масною. І знову до коріння дерев змогли пробиватися і повітря, і промінці сонечка.

Зазеленіла в лісі трава, галявинки зарясніли різнокольоровими барвами квітів, ліс видужав і ожив.

Тепер ніхто не називає гриби дармоїдами. Всі знають, що вони виконують у лісі дуже важливу і корисну роботу.